Заболить десь під зубом мудрості
Закрихтить олов'яна правда
Гамівною сорочкою вічності
Жаль без тебе уже навчилась я
Затискач бляклих вен спустошених
І мені стиха гляне на шию
Та чумою іншою скошена
І вона тепер в щелепах ние
Спраглий вітер, прогорне море
Перейти б та червоне світить
Запече і на мить охолоне
Але Вічність буде боліти