Ніколи не смійся з чужого хреста,
Не знаєш яка твоя доля.
Буває тягар із Святого Перста
І може той хрест – Божа воля.
Ми грішні усі й заслуговуєм смерть.
Хто сам увійде в брами раю?
Затягує в пекло життя круговерть,
Лиш Бог нас від цього спасає!
Не смійся, а бійся. Свій хрест пронести
У Бога проси допомоги.
Як можеш – плече під чужії хрести
Підстав і неси до знемоги.
Тоді Бог надію в дорозі земній
Дасть, злиє любов, допоможе.
В любові є сила, є влада у ній
Ступати на сили ворожі.
Любов співчутлива, ласкава, проста,
Покрила гріхи наші кров’ю.
Не смійся ніколи з чужого хреста,
Якщо ти у спілці з Любов’ю.
Як плакав Ісус, коли Лазар помер,
Втішав Він словами, ділами.
Повірте, незмінний Господь й дотепер,
Сумує й радіє теж з нами.
Хто плаче – ти плач. Лиш не смійся в думках,
Хто в радості – з тими посмійся.
Бог бачить усе. У Його ми Руках.
Люби! Насміхатися – бійся!
Чудово! Як заповіт нам усім! 
