Ця весна -
для Тебе квітне.
Вперше.
Подивися –
сонечко руде
чеше спинку,
хвацько обіпершись
об хмаринку.
Листя молоде
розів'ється,
срібну намистинку
принесе в кишені
павучок.
І росу вплете
у павутинку,
щоб осяяти
найперший крок.
Ти знайдеш невдовзі,
любий сину,
серед трав і
білих анемон
свою першу
у житті стежину
і вона нехай
до перемог
приведе тебе,
Солодконіжко,
хлюпається сміх
із оченят
і щоночі
колискову ніжно
стрибунці у вушко
сюркотять.
Яка солодка мамина ніжність! Вірш просто сяє теплом і чуттєвістю материнського серця!
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Вам це знайомо, бо ж теж двійко синочків маєте та й ще Квіточку Тетянку. Бажаю Вам отримувати від діточок запашних квітів успіху із життєвих стежин. Бо успіх дітей - це й перемога батьків над страхами, тривогами.