Чому тремчу немов листок,
я біля тебе нині,
оази свіжий холодок
у світовій пустині?
Чому твій образ як живий
в душі моїй розбитій,
о, сонце, вічний світоч мій,
священні щастя миті?
Чому вночі у мій куток,
де місяць заглядає,
де крила сон під блиск зірок
для мене розгортає,
до мене у красі своїй,
мов тінь свята приходиш,
і в душу нескінченний рій
солодких мрій приводиш?
Чому, як милий соловей
тужливо заспіває
любовну пісню в тьмі ночей,
то серце оп’яняє?
Чому я вмить стаю живий,
в блаженстві розкошую,
чи не тому що голос твій
у його співах чую?
Скажи, чим ти взяла сповна,
о, пісне над піснями,
перлино із морського дна,
і зірко над зірками?!
Димчо Дебелянов
Защо?
Защо треперя като лист,
край теб когато мина,
о, тих и хладен оазис
в световната пустиня?
Защо ти образът живей
в душата ми ранена,
о, слънце, винаги що грей
със светлина свещена?
Защо нощем във моя кът
кога луна впери
замислен поглед и сънът
над мен крила разпери,
при мен тогаз дохождаш ти
кат сянка мила, свята
и с рой най-сладостни мечти
изпълняш ми душата?
Защо, когато славей драг
тъжовно заизвива
любовни песни в нощний мрак,
сърце ми той опива?
Защо се в миг възраждам аз,
в наслада райска плувам,
затуй ли в неговия глас
че твоя глас дочувам?
Кажи, със що ме ти плени,
о, песен на песните,
бисер из морски глъбини,
звездица над звездите!
ID:
565967
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 12.03.2015 00:10:41
© дата внесення змiн: 17.08.2015 15:41:09
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
