Я пам`ятаю запах свіжих квітів,
які ти заплітала у волосся.
Зелені очі, таємницею спови́ті,
в яких душі побачив відголосся.
Я пам`ятаю день, коли зустрілись,
той місяць, що нам прокладав стежину.
У йо́го сяйві ми з тобою грілись,
не бачучи навколо хуртовину.
Я пам`ятаю добре першу пісню -
співали, посміхаючись блакиті.
А іноді, не вистачало навіть кисню,
щоб описати ті думки несамовиті.
Я пам`ятаю все це через те́бе!
Ти ігноруй слова ці, хворобливі...
Бо, судячи з усього, так і згину,
у почуттів своїх шаленій зливі.