Поховали вже давно ми свого Тараса,
Та терпіли донедавна ляпаси й образи
Аж узимку кайдани затрусились й зникли
Кров ворожа розтеклась по землі невинній.
Комуністи і пани, вбивці і ворюги
Зачаїлись поблизу чи на Схід майнули
Війско звідти надіслали, щоб своє вернути
Але тут їх вже чекають- опір справжній буде
В Раді теж вони засіли, воду каламутять
Та українців там більше, справжні є там Люди
Та не ті, що оббирають хворих та маленьких
Скоро тих приспить земля..рідна наша Ненька.
