Пам"яті Тараса Григоровича

Поховали  вже  давно  ми  свого  Тараса,
Та  терпіли  донедавна  ляпаси  й  образи
Аж  узимку  кайдани  затрусились  й  зникли
Кров  ворожа  розтеклась  по  землі  невинній.
Комуністи  і  пани,  вбивці  і  ворюги
Зачаїлись  поблизу  чи  на  Схід  майнули
Війско  звідти  надіслали,  щоб  своє  вернути
Але  тут  їх  вже  чекають-  опір  справжній  буде
В  Раді  теж  вони  засіли,  воду  каламутять
Та  українців  там  більше,  справжні  є  там  Люди
Та  не  ті,  що  оббирають  хворих  та  маленьких
Скоро  тих  приспить  земля..рідна  наша  Ненька.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548075
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.01.2015
автор: denyk