День затишок знайшов
Під листом віт рясним,
Наповнимо ж любов
Цим спокоєм лісним.
З’єднаєм почуття –
І в серці, і в душі,
Між млосного биття
Хвиль сосен і кущів.
Прикрий твій блиск очей
І руки пригорни,
Бажання всі ночей
Від серця віджени.
Щоб подих вітру зміг
Нас гладить наяву,
Торкнутись твоїх ніг,
Згорнуть суху траву.
Коли ж велична ніч
Впаде з журних дубів,
Печалей наших клич –
Це солов’їний спів.
Paul Verlaine
En sourdine
Calmes dans le demi-jour
Que les branches hautes font,
Pénétrons bien notre amour
De ce silence profond.
Fondons nos âmes, nos cœurs
Et nos sens extasiés,
Parmi les vagues langueurs
Des pins et des arbousiers.
Ferme tes yeux à demi,
Croise tes bras sur ton sein,
Et de ton cœur endormi
Chasse à jamais tout dessein.
Laissons-nous persuader
Au souffle berceur et doux
Qui vient à tes pieds rider
Les ondes de gazon roux.
Et quand, solennel, le soir
Des chênes noirs tombera,
Voix de notre désespoir,
Le rossignol chantera.
