Вона і зранку, і вночі, і вдень
може сидіти за мольбертом годинами.
Зазвичай її шоколадні зіниці до половини
прикриваються пухнасточорними віями.
Душа щільно обтягнута блідою шкірою в легкій фіалковій сукні.
Інколи вона, готуючи каву з вершками,
зустрічає світанок на кухні.
Так обережно бере його в забруднені фарбами руки
й недбалими мазками кладе на полотно.
Ось який він, запах ранку,
свіжий, прохолодний,
трохи білий і трохи самотній.
Лишень хочеться злетіти, стоячи на ганку..
Роблячи все легковажно, навмання,
вона зустрічає світанки, пропускає сніданки о дев'ятій
у пошуках нових відтінків життя.
