Хотіла б бути твоєю кицькою:
Мурчати стишено, об ноги лащитись,
Кусать за пальці, що в боки тицяють,
І раз на тиждень з "твоєю" бачитись.
Я, бувши кішкою, ховала б кігтики,
На ліжку твоїм щоніч вкладалася б,
По даху в березні навчилась бігти би,
З "твоєю" в свято лиш би не бачитись.
Мявчання кицькине, своєї любої,
Ти б так обожнював і весь час згадував.
А я б, промчавши в квартирі бурею,
"Твоїй" сукенку об шерсть споганила б.
Дивилась б в очі твої бездоннії,
Щораз на грудях в клубок згорталася б.
Й, подібно фурії, в годину сонную
Мурчала б: "Досить з "своєю" бачитись".
Ці милі ревнощі згасить хотілося б,
Та кіт відсутній, то ж й годі бавитись.
Ти, знаєш, милий, я не жаліюся,
Що маю право "твоєю" зватися... (11.09.2014)
