Десь в паралельній реальності сходяться разом світила,
Припливи стають відпливами і тягнуть за ними душі.
Місяць сяє яскравіше, а сонце давно не світило.
На небі розкидано чайками іще не доспілі груші…
Десь в паралельній реальності озлоблення входить в теорію.
Люди не так заклопотані, але все так само самотні.
Війни та катаклізми не вивчають у школі з історії.
Біологи дивляться в атоми, натомість там бачать безодні…
______
Десь в паралельній реальності я надто щаслива дружина.
І діти мої не заплакані, вночі не бояться жахіть.
Я там не згадаю напевно коли і за ким я тужила.
Й ловитиму усмішку в дзеркалі не зрідка, а мимохіть.
Отак в паралельній реальності вбачаю я інші речі,
Які б ми усі хотіли, які боїмося втрачати…
І все було би приємнішим і добрішим таки, до речі…
А тут в нас суцільні обмеження і всеосяжні соц. грати.
.Я не настільки сильний в поезії,щоб говорити про художні особливості і т.д. Але сам зміст...Пройняло. 
