Тепло, дуже тепло глибоко в серці, в душі.
Серце здивоване, що ще здатне солодко нити.
Здивувалась рука, що хоче писати ніжні вірші.
Тіло здивоване, що хоче в обіймах тремтіти.
І губи мої не стирають твій подих.
Очі відтворюють риси твого обличчя.
Навіть вітер холодний, як прощались ми, стих
Мрійливо дививсь, як цілував ти мене на узбіччі.
Не такий, як усі, і мені цим цікавий.
Несподівано зник і раптово з"явився.
Нечеканий, жаданий подарунок червневий.
Я рада тобі! Можна я попрошу, щоб лишився?!
Лишився на день, а хочеш на довше.
В обіймах стискав до відсутності сил схаменутись.
Приємні слова шепотів все тихше і тихше.
Лишись - до серця мого ти зміг доторкнутись!
