З життя святого рівноапостольного князя Володимира
Великий шлях пройшов Ти до пізнання,
В чагарниках язичницької віри.
Поки небесним духом православ’я,
Тебе життя пророків осінило.
Зерно у серці від бабусі Ольги
Величної княгині християнства,
Знайшло роси цілющою краплину,
Щоб прорости на поприщі невірства.
Коли Перун злетів в Дніпровські води
І всі божки,яким служило серце.
Ти став величним над усім народом
І запалив в них віру Божим сонцем.
Нове життя слов’янам дане з неба,
Випробування вірами пройшов Ти,
Знайшовши істину святу,що треба,
Щоб душам вічно в цьому світі жити.
В Твоїй правиці заповіді Божі,
Ти ними просвітив ввесь рід слов’янський,
А ті ,кому вони були негожі,
Втекли у землі,де жили чужинці .
І Київ став колискою Ісуса
Його впустили у домівки сво́ї,
Замість палаців княжих вознеслися,
Славетні , величаві Храми Божі.
Світилась Русь і квітла Божим Духом,
Любов до ближніх оберегом стала,
Із темряви народ прийшов до Бога,
Нова епоха для слов’ян настала.
02.06.2014р.
