Остогидла баба геть,
Вже за нею ходить смерть,
Розлютився дід та годі,
Розлучився при нагоді.
Молоду взяв та звабливу,
Не горбату, не крикливу,
Люди диву всі даються,
Та при зустрічі сміються.
– Чого, діду, розлучився,
З молодою одружився?
– Баба крекче та бурчить,
Цілу ніч вона не спить.
Молода одна розрада,
Погуляти вночі рада,
Тільки сонце ляже спати,
Вона йде собі гуляти.
Тоді ніч, немов та казка,
Снів насниться ціла в’язка.
А на ранок моя киця,
Є вже вдома, як годиться,
Мені в очі заглядає,
Та до себе пригортає.
А тоді лягає спати,
Щоб мене не турбувати,
Ось така у нас любов,
Аж холоне в жилах кров.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/560-did-i-moloditsya.html
