Як інших мене відірвав
Непросто а в вибір штовхнув
Ще зелений я молодий хуліган
А душу неначе важкісь ношу
З того часу мов незнане сни
Пригадують старий батьківський дім
Як смерічки сирітливо у стіни
Закачались під вітряний спів
Немов задумалися і забули
Жовта старість також їх взяла
Давно невже так давно все було
Що не пригадаєте свого земляка
Ні не просто залишив я вас
Не шуміть так строго
Бо і доля моя як бродячий монах
Шукала свого шляху до Бога
Вірила і надіялась думно
Що життя полюбить в іших краях
Знайде лебідку з якою не сумно
Проведе найкраще в роках
Але не було щастя в мені
Нерозбирався всі плани спалив
Істину яку часто шукаю в вині
За всі інші теперь полюбив
Відірвав мене як нікого
Ця правда непомітна і незначна
Знаю незалишилось в грудях нічого
Як тільки сни та лебідка одна
