Берег, річка, я знову один
Як завжди міркую про тебе.
Здається, що настільки сильно я любив
Що навряд чи знайду я схожу на тебе.
Що навряд чи хтось зможе мене полонити
І знов пробудити ту саму любов.
Навряд чи я зможу когось підпустити
Так близько, як ми з тобою були удвох.
Ніколи не зможу забути ті почуття
Ті сили, які мені надавала.
Ніколи не забуду те відчуття,
Коли ти двері переді мною відчиняла.
Але все минуло, все пройшло,
І вже чужа для мене стала.
Але я незабуду, всеодно
Ті почуття, які ти викликала.