"... Сьогодні вранці у вікно постукав термометр і попросив його впустити у кімнату...
.... Так, листопад не встиг вибрати гарну шубку для зими, от і холодно...
... Тепер мрії не тільки про подушку і дві години сну, але й хочеться чогось гарячого....
.... Холод із вулиці пробирається в душу - через шкіру, фасції, м'язи, зв'язки і кістки...
.... Пронизує, немов рентгенівськими променями, а після себе лишає таку порожнечу, як після очисної клізми...
.... Наче викачали з організму усю глюкозу - солодке манить, як найсильніший наркотик....
... Пакетиків з-під чаю, як зірок на небі...
... А за вікном - листопад прощається із осінню і відчиняє ворота зимі. Буденність, метушня, робота, заповнений вщент громадський транспорт і бескінечні черги в супермаркетах...
... А в душі - порожнеча... Прийде зима, - і там буде лід... градусів так п'ятдесят із знаком мінус......."
