Ти триматимеш мене за руку?!
Відчуваєш , як накриває?! Ніби хвиля.
Чи не так?
Ти ловитимеш каплі кохання?
Чи просто відійдеш?
І за тобою шумітиме ехо.
Тет-а-тет і наш діалог знову виконує прилюдію.
Ми знову вештаємся по вулиці босими ногами-
під невловимість твої слів.
Знову затиснеш мою долоню у власній...
Емоційний взрив...Чорт забирай!
Зціпивши зуби, думки у скронях наче метеорити.
Я вкотре обережно, тебе обіймаю.
Мої парфуми, не питаючи дозволу,
розчиняються по твоєму тілу.
Нахабні...
Я тобою одержима,муркочу в такт.
І хочу спробувати тебе на "смак".
Мабуть, ти більше ніж наркотик,
і солодко пахнеш вишнями.
Не мною.
А мої внутрішні схеми,
Щодня.Щоночі.Щоразу,
рвуть нестерпно гарячі вени.
Моє кохання, не похмілля,
його позбутися ніяк.
Доречі ,святі вже роблять ставки!!!
Яскравий та емоційний вірш! Сподобалось! 
ти знаєш 
