Яке просте це слово мама
Яке чудове слово це
Воно чарівне,ніжне,вбране
У нього є своє лице
Матусю,ненька ти рідненька
Тобі я дякую за все
Для тебе все буду маленьким
хоча я став великий вже
Бувало інколи я злився
Кричав на тебе та не знав
В своїх думках я заблудився
Твій спів дорогу показав
Твої очі ті блакитні
Без яких життя пусте
Вони слізоньками вмиті
Й радість в них не раз цвіте
Перед тобою я вклоняюсь
І прошу дуже я тебе
За все,за все я вибачаюсь
Простиш бо серце золоте
