Вітер, білий, як сон,
Заспівай-но мені колискову.
Знову прийде весна,
Знов подовшають тіні дерев
Я послухаю рідну, українську оспівану мову,
Що початок у сутінках сивих бере...
Споночілі поля в листопаді,
Чи вихор бузковий,
Аж до обрію тягнучись, просять води і тепла...
Вітер, білий, як сон,
Заспівай-но мені колискову,
І тривоги розвій
По безкраїх, по диких степах.
Назбираю дощу
В очереті замріяно-темнім,
До криниці піду
З тим дарунком у хвилях долонь –
Вітер, білий, як сон, прихились до старенької верби –
Ти відчуєш, як котиться в ній відгомонь
Вітре, білий, як сон,
Заспівай-но мені колискову –
Тільки ти, той, що темною ніччю не спить!
І відступиться повінь, і дзвін золотавий навколо
З неосяжною радістю знову для нас забринить...
