ми всі мовчимо на одній мові -
мові терзання, сумнівів, роздумів
мові таємниць і мові вчинків
ми розуміємо це мовчання один одного -
воно пробивається крізь стіни розчарувань
стіни нерозуміння і стіни ігнорування
згідно статистики більшість мовчать ховають у непідписаних могилах
брак сміливості і відчайдушності дається взнаки
коли немає єдиної думки - з'являється єдність неслів
мовчання вміє дерти кігтями душу
і правда залишається осторонь
звичайно, краще сварити себе, ніж сваритися за те, про що мовчить
кожен з нас
все-таки повиннен зізнатися у скоєному -
скоєних почуттях чи пориваннях
це подібне як падає камінь з душі
адже нагору йти легше без зайвих речей
одного разу зізнатися недостаньо
мовчання як набридливий комар -
прогнавши одного, прилетить інший
але слід пам'яти, що одне зізнання треба тримати всередині
тільки одне, найсокровенніше
це, як правило, стосується некогось
а чужі секрети некультурно зберігати
якщо хтось довірився тобі, це заслуговує поваги
але на чужі секрети не варто звертати уваги
мовчання - недуга
коли хворіє душа - то це навічно
просто серце як тимчасова вакцина
серце мовчить почуттями
душа ж мовчить роками
ми всі мовчимо на одній мові -
мові мовчання
