Не забувай про мене, кращий друг.
Не забувай коли життя на грані.
Коли пекельний у душі недуг.
Горить і спалює твоє кохання.
Не забувай про мене кращий друг.
Коли сльоза не втримавшись тікає.
Коли хитається навколо цілий світ.
Й земля з під ніг схвильовано зникає.
Не забувай про мене кращий друг.
Бо я прийду до тебе в тяжку днину.
Зігрію сердцем й огорну теплом.
І вийму ніж засунутий у спину.
І хай вже так, забуть у кращий час.
Коли душа тріпоче в синім вирі.
Коли любов в твої душі пала.
Тоді можеш забути до спочину.