Фільми - законсервовані життя героїв, тіла яких ми носимо.
ще зовсім солоність і МИ запахне окремістю
я майже згубила тебе у своїх апокаліпсах
ще кілька останніх
чорнозаляпаних літер
аби відкрохмалитись
від снігу
що промокає квітнем
в мені народившись зухвалістю
нехай закипає відлуння твоїх інтонацій
залишених у коридорі під килимом
із крану на кухні
кілограмовими хвилями
ще зовсім нічого
і кров без червоного
вертатиме в синій
тебе б посадити у добре просіянім грунті
де в'януть на поспіх
всі чартерні рейси судимостей
тобі б трохи склеїти ребра
розбиті об мою залежність
мені б надто дуже аби вже без тебе
ще зовсім цукровість і хай продаються самітності
обдерті об цифри затермінованих чисел
вже навіть не треба
довкола однаковість
що бачить люстерко
на тілі
сухої троянди
мені б пережити тебе на тверезо
і стати лівшею
так ближче до серця
