Хтось бачить світ за мільони
Я ж не побачив ні зги
Гривню кладеш а не маєш нічого
Чорні лише кольори
Хтось бачить правду як совість
Хтось вже давно все купив
Віри не має прохавали віру
Ми як пусті пироги
Жарти стають несмішними
Сміх вже нещирий давно
Щирість театру і всі ми актори...
Від цього й стрибають в вікно
Мова то правда народу
То її гордість і міць
Зняли з нас ту раковину
Слизнем тепер обернись
Повзаєм між коридорів брехливих
Нас поливають гнилою водою
Так і живемо як слизні пасивні
Так і помремо без волі, без дому...
