Дозволь, зронити тихим ранком
Бентежність віршів в часу плин.
Вони з малиновим серпанком
Сплетуть намисто із росин.
З цим даром,у відвертій згоді,
До тебе прийдуть три сестри,
В натхненнім неземнім польоті,
Прилинуть творчості вітри.
От Доброта,сестра найстарша,
Відкриє неосяжність майбуття,
Якщо її перлину,що найперша,
Візьмеш метою в океан життя.
Саме тоді, Краса, сестра середня,
Розсіє барви в просторі твоїм
І дасть перлину, як і попередня,
Щоб дар той розквітав на втіху всім.
І тільки потім, Істина сестриця
Запалить в серці іскру пізнання.
То є душі і вічності цариця,
Могутня сила віри й визнання.
Це все проникливо і щиро
Тобі кажу, римую знов,
Щоб існувала вічним миром
Священна віддана Любов!!!
Приємно, що прийшлися Вам до душі! 
