Роздовбую череп для отримання інформації.
Розкидані речі, як стіни, мішають міграції:
на ліжку одяг, газети і їжа сплелися в пульсації
однотонного ритму, що сковує в ім"я фіксації.
Руйнуй себе повністю, здирай шкіру думкам ненародженим!
Стріляй в душу милістю, стріляй пеклом для себе спорудженим!
Подумай знов про життя порнографію й мафію,
напиши свій закон й передчасно замов епітафію.
Дискутуй сам з собою, і з собою самим коханням займайся.
Візьми до рук зброю, в розкидані речі стріляй. І грайся! Грайся!
І приходь до людей, і принось їм себе. Стань дзвоном.
Пострижися для них, й Говори з ними добрим тоном!
І вернися в кімнату зажату, зім"яту й утішся, що все нормально.
Що газети, і одяг, і їжа, і посуд в ній злягаються одностайно.
Без херувимів, равинів і ангелів почуваєшся тривіально.
Сам з своїм тілом, душею й думками живеш маргінально.
