Тривожать докори сумління – Пішли батьки у небуття. Чи ж все робила я, як треба, Поки тривало їх життя? Чому так мало говорила Про те, як сильно їх люблю, І як шкодую, що, можливо, Завдала клопоту й жалю.
ID: 355523 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 06.08.2012 08:18:47 © дата внесення змiн: 06.08.2012 08:18:47 автор: палагняк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie