Крапля сумління

Тривожать  докори  сумління  –
Пішли  батьки  у  небуття.
Чи  ж  все  робила  я,  як  треба,
Поки  тривало  їх  життя?

Чому  так  мало  говорила
Про  те,  як  сильно  їх  люблю,
І  як  шкодую,  що,  можливо,
Завдала  клопоту  й  жалю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355523
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2012
автор: палагняк