А він пішов... І світ скінчився,
Згоріли зорі в небесах,
Вогонь, немов, з водою злився,
Погасло сяйво на очах
І серце в прірву полетіло,
В безодню кинулись думки...
Моя любов в мені ж затліла,
Лишила роки пустоти,
Звела на стежку темноти.
І по життю, немов незряча
В вуалі мрій і снів блукаю...
Й душа моя, мов лід гаряча,
Та я ще є! Ще пам'ятаю!
І біль мій задрімав у скронях,
В тенетах ночі дні згубились...
Твоя й моя рука в долонях
Тоді на віки ролучились,
Та душі поруч залишились...
