Я її покохав з першого погляду, або вона мені просто сподобалась. Я їй не менше. Вона зуміла цілуватись в той же день з іншим. В неї був хлопець, в мене дівчата. Вона ламалась, я наполягав. Я дзвонив, вона відповідала. Я думав, що вона спілкується зі мною, вона думала інакше. Ми були чимось схожі, от тільки цілі в нас були різні. Гуляли разом, обіцяли іншим. Сварились, мирились, знову сварились. Я навіть не можу пригадати, коли я вперше повірив в кохання між нами. Думаю, вона теж.
Все відбувалось бурхливо , хоч і бачились ми рідко. В неї було багато комплексів, вона була чемною домашньою егоїсткою. А я сам по собі.
Експеремент перейшов в життя. Я навчився миритись з її егоїзмом і брехнею. Моєї брехні вона не помічала. Я знайшов вихід. Ми вже не сварились, але причин стало не менше. Я зраджував, тільки коли ми сварились. Ми сварились менше.
Їй подобалась увага, ніжність, брати верх, в неї завжди було багато забаганок. Які я міг спокійно сприймати, тільки коли за плечима відчуття провини. Я зраджував, вона була задоволена.
