Він до дому приносив пару монет
і ненавидів запах її кави
ну де взяти гроші студенту
для багатої розкішної дами
Не був він гордий і лукавий
була ненависть до тоненьких сигарет
а вона красива і зухвала
дивна пара... суддя і поет
Його не друкували у газетах
в його творах не було сопливих сонет
ну сидів у соц-тенетах
справжній вільний поет
Все добре було до того часу
поки багатість почала бачить свою
напудрить гарну гримасу
і піде купивати фІрму.
Бідний до дому приносив монети,
а у неї сотні у руках
"Зав'язував ти з цим поете,приносить гроші в копійках"
В невдовзі її вигнали з роботи
А потім знову прийняли
Тільки тепер за десять тисяч
Вона пахала довгі місяці
І скандал вже за скандалом
Її нерви кожні дні
Всього було їй мало
А поет, то вже в тіні...
Гроші розрушило кохання
вона вигнала його з дому
"Повернеться"- було сподівання
І недопита склянка рому.
Та вже невисоке звання на роботі
Вона попалася в свої тенета
Піддавшись ностальгії і скорботі
не засудить вже "свого" поета.
Пройшло три місяці як вигнала з дому
Ну що ж гуртожиток його рятує
Сигарети, сльози в келих рому
П'яна бо милий кави вже не приготує!