Це,безумовно,сильні почуття.
Любов і Ненависть,як сестри-близнюки--дві голови одного тіла.
І не завжди їх навіть Матір відрізня,
Природа-Матір,Та,що всіх колись створила!
Така маленька відстань поміж ними є.
Така межа є,ледь помітна,ледве,
що перетнувши необачно,чи навмисно цей рубіж,
отямишся--Амур сліпий вже і не бачить твоє серце.
А може й ні,бо сили жить,творить,плекати
дає не лиш Любов одна.
У Ненависті сила є з колін нікчемного підняти,
з ганчірки-серця зробить кремінь--хіба ж зла вона?!
Ці почуття--приблизно так,як біле з чорним.
Не знаючи одне,чи зрозумієш ти друге???
Тому вердикт такий--немає ПОЗИТИВУ,НЕГАТИВУ!!!
Звичайне лиш життя,і,дякувати Богу,не прісне!!!
