Уривки слів, шматочки рухів -
життя, як пазл на столі.
І у безладному сплетінні згуків
зійшлися тіні на стіні.
***
Мрії опалим листям,
дощем - в калюжі - під ноги.
Підборами вниз по бруківці -
із часом ми граємось в лови.
Зима на щоках росою
Прошепоче забуту вже пісню.
Так важко бути собою -
ще важче повірити в дійсність.