Апостолів вбивали мечами,
І розпинали їх на хрестах...
Оповиті зорями як плащами,
У вічність йшли по небесах!
По небу йшли як по водах,
До свого Триєдиного Отця,
Дарували благу вість народам,
Уззрівши світло Його Лиця!
Апостоли несли скрижалі і глаголи,
Народам многим і племенам,
А їх називали послами крамоли,
Віддавали напоталу всім вітрам,
КОЛІСНИЦЯМ,Катам диким звірам,
Зажерливість людська не знає міри!
Видовищ,видовищ дайте..і хліба!
Брудними ногами топтали німби...
(Не відали,що тільки Бог вічний,
А кесарі-тільки ляльки...
І навіть Рим колись величний,
Замовкне згодом на віки!)
27 травня 2012
