Як на качелях маятики днів
Відстукують, гойдаючись поволі,
Людей мільярди і мільярди слів –
Усі запуталися в замкнутому колі.
Хтось не встигає за потоком снів
І марить в самоті в туманнім полі,
Як не старайся - ти в могилу звів
Свої думки смішні і голі.
І хочеш викладайся не на пів,
І викликай себе на зустріч долі.
Твої вершини в пірамідах Фів,
На висоті широкій і просторій.
Ти думаєш, що сів уже заряд? –
Твій шанс один – людей мільярд!
26-27.04.12
