Ступає ранок росяний
По снах ногами босими.
Цілує землю променем,
Дзвінким пташиним гомоном!
Весна знов прокидається,
Між вербами гойдається,
З листочками шепочеться
І жити знову хочеться!
Весна вінком заквітчана,
Щоранку трохи іншая :
Замріяна, запрохана,
Закохана-закохана!
Мовчать пухнасті яблуні,
Мов білі хмари в далині,
Стрункими нареченими,
На сонці золоченими!
Жовтеньким ніжним дотиком
Лоскочуть небо котики!
Дзвінкі струмки хлюпочуться
І жити вдруге хочеться!