Все завмирає, тільки серце
Ще б’ється в грудях, б’ється, б’ється…
З кінцевим місяцем осіннім
Замруть у тиші всі печалі.
І подих вітру непомітно
Останній лист зірве без жалю.
Завуальовано працює
Зима в осінніх обладунках.
Помітним холодом рубцює
Усіх, хто не знайшов притулку.
А спогади іпохондрично
Морозить і складає в короб.
Їй почуття скрадати звично,
Хай буде тиша й вічний холод.
Маленьку скалку вгонить в душу –
Дзеркал розбитих вже не скласти.
Тебе шукатимуть байдужі
Букет аби до ніг покласти.
Зима заспить усе яскраве,
Окута в іній попельнастий.
Лише під снігом лист зів’ялий
Порозуміє межі щастя.
Об шибку вітер розбиває
Свою печаль, в запалі рветься.
Все завмирає… тільки серце
Ще б’ється в грудях, б’ється, б’ється.
27.10.2010 12:00