Добридень луже-друже дорогий
Ровеснику моїх дитячих років
Вклоняюсь низько в зрілості своїй
Слідам своїх непевних перших кроків
Я дякую - що пестив і ростив
Малим дмтям підтримував собою
За те що в душу смутку не пустив
Коли були не разом ми з тобою
За те - що всі роки любов'ю грів
За те що я твоя частинка й досі
За те що Диво-Казку сотворив
З її багатогранним розголоссям
Я дякую тобі за стан душі
За чистоту даровану тобою
За верби - вільхи - трави - комиші
За джерело із чистою водою