Я сьогодні була в минулому.
Лише мить, а неначе вічність.
І здається: я ніби вернулася,
та душа там, мабуть, навічно…
Там частинка мене лишилася,
а я навіть не знаю, де це:
в небесах, що у сні з’явилися,
чи в чиємусь живому серці.
Я дороги туди не лишила,
щоб ніколи уже не вернутись:
усі спогади в пам’яті знищила,
аби тільки змогти забутись.
Та сьогодні була в минулому.
Лише мить, а неначе вічність.
І здається: я ніби вернулася,
та душа там, мабуть, навічно…
2003-2007 рр.
Кожній людині , кожному з почуттів ми віддаємо шматочок душі . інколи завеликий і довго довго ,а й інколи здається що вічність потрібна , щоб хтось зміг своїм шматочком залатати ту діру... все буду добре! ті ,хто здатен на щирі почуття варті бути щасливі !
Бывают сны, которые потом реализуются один к одному, вроде бы происходит сдвиг во времени, в будущее, в котором заведомо есть это событие, которое можно увидеть намного раньше в мельчайших подробностях, в цветных снах...
Может душа перемещаются в будущее и переносит информацию в настоящее...
все буду добре! ті ,хто здатен на щирі почуття варті бути щасливі ! 
