Вечір. Мати й донька сидять біля вікна. Спочатку вони сиділи мовчки а потім донька спитала:
-Мамо, а куди летять журавлі?
-А летять журавлі у теплі краї?
-А чому вони залишають нас?
-Бо летять навздогін сонцю.
-А журавлі повернуться?
-Звичайно доню.
-А коли?
-Як сонце відвідає матінку землю тоді і вернеться.
Виросла Донька. Уже й свої діти. А в небі пролетіли журавлі і торкнулися крилом серце. Згадалось дитинство. І ті дитинства журавлі розчинились в тумані.