Необхідність вибору направді є найважчим з усього, що доводиться робити у житті.
Наталка Сняданко ( "Колекція пристрастей або пригоди молодої українки" )
Пишу тобі цього останнього листа
Промінням сонця по нічному небу.
Пишу, поки ще не прийшла весна.
А ти читай! Не клич мене. Не треба.
Я свастику зітру з лиця,
Підтекст опіки лиш відомий Богу.
І не спинити мріям бігунця,
Та припинити можу я облогу.
Нема більш сил. Прости мені. Пробач.
Не мала, любий, крил одвіку.
В площині втрат я чую плач.
Не треба! Їм немає ліку.
Збагни! Ти вигадав собі
Святого друга в ореолі.
Та то не ангел. Роздивись!
Створіння боже з плоті й крові!
Не стане янголом людина
Заради дружби. Зрозумій!
Кохати вже немає сили.
Та я кохаю, Боже мій!
