Андрію! В пресі про це вже багато написано і чути, що люди говорять, і самому можна відчути і оцінити нашу владу.
Я, коли вперше потрапив на державну службу в 1992р., то був дуже високої думки про нашу владу, з начальниками мені пощастило, і я був оптимістично налаштований, що реформи дадуть добрі результати. Пізніше побачив, що хоч-не-хоч, але бюрократична машина псує будь-якого начальника, когось більше, когось менше. Поступово з начальниками ставало все гірше і гірше, приходили малокомпетентні, однак амбітні. Але навіть тоді, щоб стати начальником треба було пройти певну школу, мати досвід роботи з людьми, а зараз настав час, що якщо в тебе є добрі кум, брат, сват, які проштовхнуть, то тебе візьмуть у начальники, нема - нікому ти не потрібен. От така наша дійсність...
