Свою любов стосами слів
Вона складала в збірки.
На телефоні Він беріг
Її рекорди "Змійки".
Вона-хаос пташиних зграй,
Шаленства непритомність,
А Він - околичний трамвай,
Що коліями ходить.
Вона то марила у снах,
то прокидалась тихо,
коли Він з ложки годував
її жіночу пиху.
Тікала, плакала,цвіла,
верталась до порога
і кулькою увись пливла,
прив язана до Нього.
Далекий горизонтів згин
Коханим був для неї,
Не став для неї небом Він -
Лишився колією.
І ось злетіла в висоту,
Забувши про "кохаю" -
Лишилась тільки Вірність у
Покинутім трамваї.
Той, хто шука емоцій злив,
Колись себе загубить.
не винен той,хто розлюбив,
а винен той,хто любить
