наді мною росте земля
і все що крізь товщу таку можна згадати
як ображене клаптикове дівча
крокувало під отими плакатними ображав
додому
поливати побілілі від дитинства ноги
поливати полуницю
допомагати мамі прокинутися від бур'яну і сну
так от вона вернеться
вирве із мене останнє дрібне божа
і заспіває пісень
сумних мов великі боги
чорних як ті яничари
і скаже
послухай мене послухай
ти добрий
і ти хороший
а я відповім
усе що можна згадати крізь товщу таку
як йдуть наді мною тисячі тисячі тисячі
ледве торкаються шиї моєї мечами
і твердне все
твердне як біль тирана
ніби мертві слова на язику