Боротись самотньо мені
З людьми, що не боряться з світом.
І душі уже у багні,
Придушені слабкості гнітом.
Надія вмирає сама,
Остання, як каже народ.
Та згодом воскресне вона,
Бо далі новий поворот.
Подушне збирає земля
Ось кожні наступні сто літ.
Багато на світі багна,
Але ж при падінні політ.