Кохана. Кохана. Кохана. Кохана.
Скажи, це — любов, а чи, може, омана?
Залежність сердець чи жорстокі окови?
Любов чи ілюзія диво-любові?
Вітуся. Вікторія. Віточка. Віта.
Скажи, ураган це чи лагідний вітер?
Це — постріл амура чи постріл у спину?
Я буду щасливий чи, може, загину?
Прекрасна. Кохана. Єдина. Безцінна.
Це — справді любов чи любові підміна?
Це — щирість чи гра, філігранна, жорстока?
Це — крок до блаженства чи в урвище кроки?
Кохана. Кохана. Кохана. Кохана.
Коли вже цей лід недовіри розтане?
Коли я зумію повірити в щастя?
До губ найдорожчих без муки припасти?