Мить, секунда, може менше,
Якби не бачив було б легше.
Тебе побачив, і завмер,
Світ навкруги одразу вмер.
Лишилась тільки ти, єдина,
Минув рік, місяць, чи година.
А я стою, дивлюсь на тебе,
Поворухнутись можу ледве.
Іти, стояти, або бігти,
Нарешті зміг тебе знайти.
Слово, два, а може більше,
Одразу почуваюся вільніше.
Хоч серце стиснуте грудима,
Не треба гупати дверима.
Лишись зі мною, не іди,
Немає більшої біди.
Як лишитись на одинці,
Сам – однісінький в хатинці.
А навкруги, гучна тиша,
І у кутку скребеться миша.
В душі зіпсована погода,
Це все зробила твоя врода.
Ти пішла, і світ завмер,
Не світ, а я один помер.
