Такий чудовий,
Незвичайний,
Незнайомий,
Дуже гарний...
Твої очі
Дуже дивні
І до себе
Тягнуть сильно...
Ця усмішка
Просто чудо,
Та, між іншим,
Я не буду
Залишати
В серці рану -
Заросте
Вже незабаром.
Тебе бачу -
Усміхнуся,
Так, неначе
Ти невкурсі...
Мене бачиш -
Посміхнешся
І побачиш,
Як трясеться
Моє серце
У долонях.
Не спішу...
Хоча, поволі
Я несу
Його до тебе...
Ти зажди,
Не все, як треба...
Посміхнися
Біля краю
Наших зустріч.
Помираю.
Так щемить
Душа у мене.
Залиши
Усе як небуть...
Подивись:
Я не сміюся.
Оглянись!
Я не вернуся...
У очах
Я бачу небо,
У твоїх.
Усе як треба.
Ти в моїх
Побачиш пекло...
Не для всіх,
А лиш для тебе
Погляд мій
Вогнем пала...
Точки опору
Нема.
Підкосились
В мене ноги...
Незважай
На ці тривоги.
Я піду,
Та не вернуся,
В цю весну
Я вже змінюся...
Щоб ти знав,
А я не знала,
Щоб кохав,
Я - не сказала,
Щоб хотів
Летіть у небо,
А упав
У моє пекло,
Щоб горів,
А я гасила,
Щоб летів
На рваних крилах...
Як тобі
Сказати все це?
Як почуєш?
Як озвешся?
Посумуй
Сьогодні вранці,
Я пішла..
Не прийду завтра...
Тижднів два,
А, може, хто зна
Я чекаиму
На когось...
Погляд твій
Поза вуалью
Назавжди
Запам'ятаю...
05.02.2011