У росяні вінки заплетені суцвіття,
Це ми тобі, Тарасе, кладемо,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І крізь століття твою славу несемо!
Бо було слово і пророчість мрій,
Бо були впевнені вогні надій…
Крізь покоління, війни і часи
Послання доручив нам пронести.
В тумані подвигів, в промінні зрад,
В ревінні закривавлених гармат.
Апостольські слова: їх світ почув ,
Вони лунають гучно, урочисто,
В серцях, думках пов’язані навмисно
Для єдності, братерства, для мети,
Що ти в посланні доручив нам пронести.
В словах пророчих сховані паролі,
Ключі, що відкривають шлях до волі.
Страждання душ: їх світ почув
Цю хаотичність подихів і звук,
Пекучий біль, нестримність мук
Усе для злагоди, блаженства, доброти,
Що ти в посланні доручив нам пронести.
Ти ніс свій хрест, будив серця,
Ти стукав словом поки не відкрили
І не з’єднались воєдину сили,
Змордовані у прагненні кінця.
Ти син народу, син надії,
Ти той, хто обріями світло сіє,
І муза хай твоя навіки воскреса,
Земним зарядом ллється в небеса.
Онуки Кобзаря, сини Франкові
Ми донесем послання щирої любові,
до всіх майбутніх поколінь!
Пророче слово, лицарську основу,
І “заповітну” мову барвінкову
Шевченків гарт, могутній чин.
У росяні вінки заплетені суцвіття,
Старий “Кобзар” і вишиване полотно.
Ти з нами вічно і через століття
Ми твою славу гордо несемо!
ID:
251205
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.04.2011 13:53:21
© дата внесення змiн: 02.04.2011 13:53:21
автор: Million Dollar Boy
Вкажіть причину вашої скарги
|
