* * *
Твій трепет вчувається аурою…
Хвилюючись, торкнешся волосся …
Губу прикусиш губою…
І… молишся, щоб збулося…
В очах Він вогником іскриться…
Вуста бояться імені його…
Ну, як же не проговориться?
Ну, як не показать йому – Того?..
Що невідомий жар у тілі
З середини і до грудей
І ти цього так не хотіла,
А вийшло так, як у людей…
Губи твої пересихають
Від гарячого… не вина
Ти знаєш тепер, як кохають,
Але… не лишись одна…
26.10.06р.
